Ти не ший мені, Осінь, сорочку з туману,
Не вплітай калинОвих у коси намист...
Подаруй мені краще брунатну сукману,
Заметіль золоту і тремкий падолист...
Щоб повірила я,що у світі є казка,
Простели свої шата, мов ковдру до ніг...
Подаруй мені Музу Кохання, будь-ласка,
А в додаток іще - від розлук оберіг...
Не чекаю вже більше від долі я дива:
Дивина,Осінь, в тому, що ти в мене є...
Ти крильми обійми... а щоб була щаслива,
Збережи від застуди серденько моє...
Ти не ший менi, Осiнь, сорочку з туману...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115111800156
Свидетельство о публикации №115111800156
Рецензии