Минулого, маленька, не треба ворушити

                Як маєш вдосталь мужності, лишайся.
                А вистачає розуму - лети.

Сьогодні він лишив це місто із тобою наодинці.
Так будь щаслива відтепер, вірші пиши!
Бумбокс співає щось про золотоординців,
Лишень минулого, прошу, не воруши.

Забудь, лиши на потім чи спали уранці,
Усе, що було вчора, - більше не твоє.
Крокує містом осінь у барвистих штанцях,
Сміється. Досить, марно, не шукай "своє"!

Те, що для серця рідне, прийде ненавмисно,
За плечі схопить ніжно, притисне до грудей.
А вересневе листя виблискує намистом.
Шукаєш знов свого у натовпі людей?

Та не шукай, благаю! Кажу, це справа марна.
Всміхнись очима ще раз. І губи підфарбуй.
Ну от, така щаслива і так осінньо гарна.
Радій своєму сонцю і відблиски цілуй.

Коли у серці осінь, не варто лиш дощити,
Вона буває тепла і сонячна й ясна.
Минулого, маленька, не треба ворушити,
В душі тоді настане така, як ти, весна.

Sept, 2013