Vse, scho mayemo
Воду з неба – її назвали дощем.
Причину люті ніхто не називав іще.
Скільки намагаємся іти під плащем
Все одно свої світи розбиваємо вщент.
Подивись – не маємо достатньо слів.
Обійняти всіх не вистачить днів.
У ціни на щирість рівно безліч нулів.
Замість пісень рідніший вже пташиний спів.
Зараз – це все що маємо.
Минуле від себе відриваємо.
Тоді майбутнє у крові відчуваємо.
Ось вона мить - хапаємо, рушаємо.
Це все, що маємо…
Це все, що маємо…
Отруєння довірою – хвороба тяжка:
Пиши відверто, але завжди в дужках.
Вага провини цим занадто важка:
Жити так, як не мріють в книжках.
Той, хто керує – той завжди один.
І дім порожній, обвітрений тин.
Заряджай скоріше новий магазин.
Кінець часу цивілізованих тварин.
Ні – це не злість.
Це нова працездатність.
Старий мотив – зніміть його з прем’єр.
Пухлина мислення:
Шкідлива толерантність.
І кожен квапиться, бо лише сам собі кур’єр.
Воду з неба – її назвали дощем.
Причину люті ніхто не називав іще.
Стати великим і красивим вогнищем
Вдень всі сни розбиваємо вщент…
16.11.2015
Свидетельство о публикации №115111612349