допоки все марно!..
…одміряних кроками рим терпляче очікуєш знову,
не вдосталь учора, не стало і сил, не жди порятунку від болю!..
блукаєш між тим, чого більше нема… забутися мріями хочеш…
нестямно німіє нестерпним душа… звільнитись не зможеш…
в словах вивільняєш свої почуття, допоки все марно!..
сльозить в очах правда життя, мов злічена часом реальність
в сплетінні із тінню думок та уяв… відчуєш, нема крил позаду…
крихкою свободою грав і програв, і не втамував свою спрагу…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115111502071
Свидетельство о публикации №115111502071
Рецензии
