авжеж...

…забуте, непідкорене блукає десь у снах…
заплутує, обдурює іде життям сліпа
незвідана ілюзія – із привидами гра!..
знервоване терпіння без краю, без кінця…   
попавсь і я, не звільнююсь, хоч як би й не хотів…
а жереб випав вірити, щоби Любов зберіг,
щоб вітер сумнів вивітрив, з уяв, з думок твоїх
усю ту необачність, якою я хворів…


Рецензии