А на долi, як у полi...
Є корисне, є пусте,
То у щасті, то у горі...
Бур'янами поросте
Моя нива, коли буду
Десь далеко в вишині,
Не боюсь людського суду,
Бо вже скажуть не мені:
"Коли пестив у долоні,
Куштував цей ґрунт на смак,
Дні і ноченьки безсонні
Працював немов кріпак...
Не зіп'явсь на конячину,
А від влади балачки.
Наче був комусь повинний"...
Колоски, як діточки
Гріли душу.Боже правий,
Як же мало треба нам,
Добрі наміри держави,
Зиск селянським молитвам...
Бо нащадки не захочуть,
Надягати цей тягар:
Коли голову морочать,
За товар- чужим навар...
Бо на долі, як у полі,
Що посієш, те й по жнеш...
Лише в мирі і любові
Землю нашу збережеш.
П.В.М. 13.11.2015г.
Свидетельство о публикации №115111404436