***

Коли ти зійдеш із дороги
Не бійся в сітях зла заплутатись.
Тебе повернуть на рідні пороги,
Мамині очі. Тільки їй посміхнись.

«Де б ти не був,
В які країни б не літав.
Щоб ти нікого не обманув,
Лиш добра усіх навчав.» -

Так тобі говорила мати,
Яка лиш добра синові бажає.
Свій досвід хоче тобі передати,
Усе погане із твого серця забрати.

Для мами ти завжди дитина,
Байдуже скільки тобі літ.
Для тебе ненька – найдорожча людина,
Байдуже, що голову їй покрила сивина.


Сивина – за прожите життя,
За труднощі, що довелося пройти.
У Бога просить для тебе щастя,
Щоб не довелося скуштувати смак гіркоти.

Повернись на рідну Україну,
Не шукай кращої долі.
Оберігай від лихого свою неньку,
Бо роки – мов ті журавлі.

Журавлі……  Журавлі …… Журавлики…
Не покидайте нас так швидко.
Журавлі, лиш частка долі,
Які летять у незвідані далі.

Туди де кожен з нас,
Опиниться після кінцевої зупинки.
І так скоро мчиться час,
Який відраховує неньці роки.

У тебе до нього лиш одне прохання:
«ЗУПИНИСЬ. ТАК ШВИДКО НЕ БІЖИ».
Він не чує цього крику душі,
І біжить, немовби, ще швидше.

Тобі нічого тут не змінити.
Залишається лиш правду пприйняти6
«УСІ МИ ПРИХОДИМО ЩОБ ЖИТИ,
АЛЕ НАСТАЄ І ЧАС ПОМИРАТИ.»

Ми повинні так життя прожити,
Щоб не було за нього соромно.
Щоб було що у старості згадати,
І досвідом своїм із дітьми поділитися.