Випускний без мами!!

Як скоро лине час,
Пливе за течією річки.
Давно дочка не бачила вас.
І не відчувала тепла вашої руки.

Не бачили як вона росте,
Як скоро стала дорослою.
Як получила атестат.
І попрощалася із школою.

А вас із нею не було.
Не розділили із нею радість!
Вона так за вами сумувала.
Так хотіла, щоб ви були поряд.

Як важко було на душі,
Радість із сумом переплелися.
Як хотілося пригорнутися до матері.
І найболючішим поділитися.

Але зараз це нереально,
Ви не можете так скоро приїхати.
Дочка буде без вас поступати,
І від цього дуже сумно.

Адже ви хотіли бути з дочкою
В такий важкий для неї день.
Але зараз ви розлучені долею,
І невідомо коли зустрінетесь.

Але так мріється про зустріч,
Про теплі обійми між вами.
Було багато протиріч
І невідомо коли зустрінетесь.

Ви цінуєте свою сім’ю,
Ви – берегиня домашнього вогню.
Ви – найрідніша дітям людина,
Ви – найперша їхня підтримка.


Ви життя присвячуєте їм,
За них ночей не досипали.
Таке дороге всім слово «МАМА»,
І ви з гідністю цей  обов’язок виконуєте.

Нам не віддячити за ваше тепло,
Яке ви нам посилаєте.
Усе, що було в дитинстві,
Ми скрізь життя пронесемо.

Спасибі, ДОРОГІ МАТЕРІ,
Уклін вам низький до землі.
Пробачте своїх дітей
Які дуже часто вас ображають.

Ми часто не розуміючи цього,
Причиняємо вам душевний біль.
А потім за це дорого відплачуємось,
І думаємо « краще б було не робити того.»

Лиш тоді розуміємо батьків,
Коли самі ними стали.
Коли виховуємо своїх дітей,
Коли за ними так само стали доглядати.

Свою любов кладемо вам до ніг!
Уквітчуємо вашу життєву дорогу!
Нехай у ваших очах не буде сліз,
І побільше вам дарують букети роз.