До проблеми Ферма

     До 350 – річчя пам'яті великого французького математика
           П'єра де Ферма (17.08.1601 – 12.01.1665)
      
              До  проблеми  Ферма 
       
     Дивуйтесь! Я роки прожив недарма :
     Мені  підкорилась  проблема  Ферма.
     Про це має знати навколишній світ -
     Вагомий  в  науці  залишиться  слід .

         З проблемою Ферма я більш піввіку “грався”.
         Нарешті, ось тепер, до розв'язку  добрався.
         Отримав класний розв'язок я маю Вам сказати
         Про це в своїй поемі зможу описати.

     Якщо в житті не був ти “ферматистом”,
     Не пробував проблему розв'язати:
     Тоді не зможеш оцінити творчий пошук,
     Пізнати те, що означає - повністю згоряти.
    
          Нехай  і  вульгарно  звучить “ферматист”
          До справи  Ферма  проявився  мій  хист.
          Невтомно  трудився , спокою  не  знав
          І , врешті , я , друзі , проблему  здолав .

     Виходить , по  вітру  тримав   я  ніздрю:
     Все  в  стилі  Ферма , а  не  в  стилі  Ендрю .
     Від  бога , напевне , у  мене  знання :
     Родився ж в  неділю  у  році  Коня .

     Я в юності  думав  здолати  бар'єр
     І кинувся  з  місця  одразу в  кар'єр.
     І що  узнавав   кожен  час , кожну  мить -
     Усе  для  того , щоб  проблему  рішить . 

          Скільки темних ночей не стуляв я очей . . .
          Та про  це лише Бог має знати.
          Так бажалось мені , та хоча б уві сні,
          Цю проблему трудну розв'язати.

     Розв'язання проблеми так довго шукав . . .
     Скільки різних шляхів я для цього обрав. . .
     Результатів ніяких і, мабуть, уже звик,
     Що шляхи ці ведуть неодмінно в тупик.               

          А щоб я не  блукав  лабіринтами зла ,
          То клубок  чарівний  Аріадна  дала .
          І котився  клубок - вслід  за  ниткою йшов. . .
         Що невтомно шукав  я , нарешті , знайшов.

     І  у праці давно помагало мені
     Це Пруткова  Козьми знаменитеє «Бді!».
     Ти натхненно працюй  і – не помились:
     А глибоко, точніше у корінь  дивись !

         Так,ось ця, настанова пройшла  недарма
         І, нарешті, скорилась проблема Ферма.
         Є ще розуму сила,  є готовий резерв –
         І на світ появився чудовий  шедевр !

          І ось , нарешті, сонце засіяло
          І чотирьох віків розвіялась пітьма.
          Ключі  до розв'язку проблеми
          Вручив мені у  руки Дух Ферма.

     На вид це  рівняння є досить простим
     І ніби для розв'язку є не складним.
     Його розв'язати старались – дарма:
     Ось так і з'явилась  проблема Ферма.


          Роки за роками – століття пройшли:
         “Горішок” Ферма розкусить не змогли.
          Міцним був “горішок”, тому недарма,
          Його  називають -  проблема Ферма.

     Про  цю теорему давно знає світ.
     Минуло вже майже 400 літ . . .
     І світ науковий, нарешті,  б узнав –
     Проблему Ферма  українець здолав.
                      
          Узнав би, нарешті,  що я не профан:
          Так ось на шляху перепона -  УНАН.
          Не хочуть статтю запустити в тираж . . .
          Нічого насправді – все тільки міраж . . .

     Проблема Ферма таки досить складна …
     Розв'язана вже, а не йде до ума . . .
     Шепочуть у слід нам минулі віки :
     Прочистіть або ж поміняйте клепки .

          Виходить, що я потрудивсь недарма:
          Доступною стала проблема Ферма.
          Розправила крила, готова в політ,
          Донести знання в зачарований  світ.

          Розправила крила, швидка, наче  стриж:
          Готова летіти маршрутом в Париж.
          Готова летіти  у інші світи,
          Цю звістку чудову усім донести.

     Дослідження я розпочав без вагань
     Із розгляду двох нелінійних рівнянь.
     І так step to step – і заключний етап:
     Отримав бажаний чіткий результат !

      
          Пильніш розглянув степінь двійки. . .
          Отримав дивні числа – трійки.
          Їх не одна, не дві, не три, а  ціле море
          І їх ще називають --  числа Піфагора!

     Для вищих парних степенів
     Таких я трійок відшукати не зумів.
     Шукав, порівнював і - все дарма,
     Виходить, прав був математик П'єр Ферма!

          І для непарних степенів
          Я теж підхід знайти зумів.
          Довів спочатку для простих,
          А згодом і для всіх складних.

     В доведенні  цім ключовою була
     Відома мала теорема  Ферма.
     Можливо, все вірно   Ферма написав -
     Своєї проблеми він розв'язок знав !

          Зручним  у роботі  усі оці дні
          Стає Note book  у пригоді мені.
          Записано все і – останній акорд:
          Усе з допомогою Microsoft  Word.

     Усе досить строго , все зважено, в ритм,
     Відмінно працює шедевр – алгоритм .
     Виходить , затрачений час недарма,
     Виходить, правий математик Ферма!

          А тим , хто ЕОМ в розрахунках «загнав»
          І в поті чола розв'язання шукав . . .
          ЕОМ не ламайте , не тратьтесь  дарма . . .
          Вже знаєте – прав математик Ферма .

     Здоровому глузду  ідеш супроти –
     В безмежності розв'язок мрієш знайти .
     Так знай же ,шукачу, у нас відтепер:
     Є відповідь , є алгоритм ,є шедевр.

          Якщо алгоритм не влаштовує Вас:
          Є вихід – є те , що придумав Уайлс.
          Його алгоритм супер досить складний .
          Проте, головне, він не наш ,він чужий .

     Ще й досі у світі витають думки ,
     Що в супер доведенні є помилки .
     Не може служити воно ,як гарант,
     Коли порівняти і мій варіант .    
      
     Успішно  проблему  Ферма  розв'язав
     Та  клопотів  з  нею ще  більше  пізнав .
     Говорять мені , що давно   і  без Вас ,
     Її  розв'язав  вже  британець Уайлс .

          Виходить , що я потрудився  дарма
          Нікому не треба проблема Ферма .
          Сиди і тихенько сопи у ніздрю ,
          Науці достатньо британця Ендрю .
                *
     А тепер я ,друзі, маю складнішу роботу:
     Якось треба  сповістити світову спільноту.
     Най би знали сучасники,  якщо потрудитись,
     Можна в праці непоганих успіхів добитись.

          Тут я хочу підкреслити деякі моменти:
          Не  цурайтесь, та вивчайте старі інструменти.
          А то можна , люди добрі , таке наклепати,
          Що чорт і той зможе роги обламати .

     Математик усе зможе , доведе  логічно
     Він безмежність перетворить в функцію  кубічну.
     А щоб ви не сумнівались  у  фокусі цьому:
     Приладнає  теорему й нову аксіому.

          І не будьте досить строгі і трохи скептичні
          Тут залежності у моді лише еліптичні .
          Для дослідження потрібні і це  цілком в нормі,
          Бо  у них є відповідність модулярній формі .

      Та коли ж ось ці  знання докупи зібрати -
      Теорему Ферма тепер легко доказати.
      Це не так  уже давно виконав для вас
      Досить здібний математик британець Уайлс.
                *
     А як розмістити статтю в УМЖ?
     Тут інша проблема – знайти протеже.
     Тут треба піймати щасливий момент,
     Залежно від того , який рецензент.

          Захоче – “серйозну” помилку знайде,
          Виходить, “заріже” статтю в УМЖ .
          Глибокий аналіз статті проведе,
          Можливо, до друку вона попаде .

     Якщо на тобі є клеймо “ферматист”,
     То все , що зробив ти , котові під хвіст ,
     Ти є другосортний і пнешся дарма ,
     Хоча й розв'язав ти проблему Ферма .

          А щоб переглянули твій екземпляр
          Придумай , як Ендрю ,якийсь  модуляр.
          В  n - мірному просторі все прокрути ,
          Можливо , тоді і досягнеш мети.

     Бо ж думають всі -  ти не є вундеркінд:
     Не Ейлер ,не Гаусс і не Дедекінд.
     Навчатися треба складніших рівнянь .
     В науці замало одних порівнянь .

          Напевне, що я не ту істину знав ,
          Напевне, що Ніцше, колись набрехав . . .
          Так ось результат сам за себе сказав –
          Лише в порівняннях проблему здолав !

     А тим, хто вивчатиме цей алгоритм:
     Він досить логічний – все зважено, в ритм.
     Так хочеться ще раз цим шляхом пройти,
     Який крок за кроком веде до мети.

          Цей шлях простий, прозорий, мінімальний :
          Так хочеться сказати – оптимальний!
          Насправді так і є – тут правду¬ ніде діти:
          Цим алгоритмом кожен зможе володіти.

     Цей алгоритм – справжнісінька перлина:
     Цариць наук ріднесенька дитина.
     Це тріумф! Науковий  світ повинен знати –
     Омріяний віками розв'язок признати. 

     З проблемою Ферма тепер не буде горя:
     Вона така проста, як теорема Піфагора.
     Всю таємничість з неї можна вже прибрати
     І  в школах  учнів  за програмою навчати.

          Хто б, про що б не говорив:
          Я ж, насправді, це створив .
          І проблему  розв'язав ,
          І поему написав !
                12 листопада 2015 року . М . Танчук .
             -