Вiкно
17бо істино говорю вам, що численні пророки і праведники
бажали бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви
чуєте, і не чули.“
(Новий Завіт, Євангеліє від Матфея, глава 13)**
Лежали в лікарні в палаті одній
дві хворії тяжко людини.
Один під вікном, інший – біля дверей,
де темно було навіть в днину.
Один безперервно дививсь у вікно,
другий – лиш в облуплені двері.
Останній дізнатись хотів все одно,
що коється нині надворі.
З готовністю перший йому розповів,
що діється там за віконцем:
Там річечка тиха і кілька містків,
з води відзеркалює сонце.
По синьому небу хмарини пливуть,
немовби овечки світленькі.
Сидять там рибалки, худобу пасуть,
з онуком гуляє старенька…
І так кожен день – про кота чи про ліс
вів розповідь той неухильно.
А другий сусід все марнішав і кис,
та заздрив йому дуже сильно.
Він мучився злобою, заздрість росла,
зсередини жаба душила…
Не міг зрозуміти, в чому тут була
не-спра-вед-ли-вос-ті сила.
Аж ось співпалатника приступ схопив,
забракло вже сил розігнутись.
Він став задихатись, синів і хрипів,
до кнопки не міг дотягнутись .
Міг вільно натиснути кнопку сусіда
й покликать сестру милосердя.
Однак, не натиснув, лежав як „месія“***,
аж очі закрив спересердя.
Уранці сестра до палати зайшла –
змінить за покійним білизну.
Сусід попрохав і вона помогла
здійснити омріяну тризну****.
Коли ж у вікно той нарешті поглянув,
узрів він картину сумну.
І чуть не зомлів, бо (о Боже!) побачив –
глуху височенну стіну!
Сусід в потрясінні сестрі розповів
про ліс, як із казки, і річку,
бабусю з онуком і двох рибаків,
що рибу ловили в потічку…
„Якби ж то він бачив!“ – сказала сестра,
„Сліпим все життя залишався“.
„Навіщо ж тоді?!...“ – хворий лиш прошептав...
„Та втішити вас він старався…“
листопад, 2015, Миколаїв
* Переклад твору Світлани Копилової „Окно“: http://the-fasol.com/page_sound.php?id=88088.
** Эпиграф в моєму перекладі, першоджерело: http://days.pravoslavie.ru/Bible/B_mf13.htm
*** Месія – посланець божий (в іудейській і християнській релігіях), який ніби має з‘явитися для врятування людства від зла. У перекладі цей термін вжито у протилежному розумінні, а тому його взято в лапки.
**** Завершальна частина поховального обряду у стародавніх слов‘ян, що складалася з поминальної учти, військових ігор і різних змагань. У перекладі цей термін вжито у розумінні зміни місця розташування хворого в палаті, тобто переселення на ліжко покійного.
Свидетельство о публикации №115111305958
Олександр Мачула 19.03.2016 07:40 Заявить о нарушении