Дрожали веки... Из Марго Метелецкой

                http://www.stihi.ru/2010/03/07/6647
                Перевод с украинского


Под трепет век, в отчаянье  души –
Горчайшими слезами страх пролился.
Спасенье – в чём?! – в другую ты влюбился.
Но оставались лишь тебе стихи…

Сложи в них одиночества кресты,
Мятежного неизлечимость сердца,
Ищи природный смысл душой согреться,
Отчаянью не поддавайся ты...

Уйми все муки. Вовсе не сама* …
Цвести, как отметелит, снова саду…
В тоске у Бога поищи отраду –
И сразу радость в сердце – прочь, зима!

• - одна(с укр.)

Оригинал:


Тремтіли вії. Розпач у душі
Сльозами надгіркими виливався...
Де порятунок? - В іншу закохався.
А вже тобі - залишились вірші...

Складай у них отруйність самоти
І невигойність серця бунтівного,
Шукай природи смислу рятівного
І відчаю не піддавайся ти...

Вгамуй тортури. Зовсім не сама...
Он за хурделицями - квітувати саду...
У Бога в тузі пошукай розраду -
Нараз веснує серце - геть зима!