Вже котрий день похмуре сiре небо
Противний вітер часто із дощем.
А всім довкола сонечка так треба,
Від непогоди в сердці туга щем.
Така пора нічого не подієш,
Бо пізня осінь - мачуха вона.
І день короткий, рано вечоріє,
Вночі, як в склепі, за хмарами луна.
Зірок не видно, темрява, щей сиро,
А в лісі гУка й плаче десь сова.
Скоріш б зима, так хочу її щиро,
Вона прикриє снігом все схова.
Засне земля під білим покривалом,
Прокинеться бадьора навесні.
Прощай же, осінь, прощаюся не з жалем,
Он ген зима на білому коні.
Владимир Ольховой. 12 Ноября 2015.
Свидетельство о публикации №115111207508
http://www.liveinternet.ru/community/puteshestvuya_ukrainoy/post379640423/
Наталья
Наталья Ивушка 17.12.2015 08:58 Заявить о нарушении