Zabuv pro bil

Забув про біль.
Немає сенсу.
Снодійне…
Гірка суть реалій.
Наркоз душі
З усіх тенденцій
Найбільша позика моралі.
Одна краплина
Стає суттєвим змістом,
Коли картина висне…
Чия вина-провина,
Що хтось
Вечірнім містом
Блукає з пляшкою в руці?
Хитаючись
В невпевненому русі,
Іде не знаючи куди.
Обидві ці
Не слухаються….
Немає негаразд і світу,
Потреби і мотиви вже відсутні.
Повільний вдих..
Повільних видих,
І дим важкий злетів з легень.
Приблизно безліччю на день
Рахуються миттєві згадки
Про ритуал табачної манатки.
А може щось сильніше?
А може не достатньо?!
Давай руби…ти ж здатний…
Своє минуле нарко-батогами.
Зірви в собі всі перепони
Розлийся берегами
Нехай догонять – шкоди
Вже не буде…
Вони слабіші?
Це твій вибір.
Немов ображена дитина
На все, що є живе.
Як навіжена та тварина
Кидаєшся на абсолютно все.
І байдуже…
І знову дуже байдуже.
Воліє кожен обирати
По кольору і смаку грати.
В яких сидіти в самоті.
А не сидять лиш тільки ті
Хто
Забув про біль…
Немає сенсу.
Снодійне
Гірка суть реалій.
Наркоз душі
З усіх тенденцій
Найбільша позика моралі.
Чекає на тебе…

09.11.15