Дивуюсь тим, які дівчата гарні,
Але не розумію одну річ,
Мені не допомогла книгарня,
Щоб зрозуміти їх.
Я шукав своє кохання,
Чисте, гарне і назавжди,
Поки що одне зітхання,
І доленька кричить зажди.
Ви мене пробачте,
Але де ж та любов,
Хлопець тоне, бачте?
І його не спас ні хто!
Їй треба мерседес,
Тій дачу й озерце,
На Домінікано рейс,
А кому потрібне серце?
В мене того немає,
Що тепер,
Я став не модний?
А це так дере..
Є для мене дівчина,
На цьому дурному світі?
Щоб просто так любила,
А я дарував їй квіти!
Доки залишаться писати вірші,
В цій осені, в цій мерзлоті,
Відкладати найгарніші,
І одного разу літом, зачитати їй!
То, чего не понимаю
© Copyright: Макс Какарюк, 2015
Свидетельство о публикации №115111008746
Свидетельство о публикации №115111008746
Рецензии