Чи ж є в вас матері,
що ронять сльози?
Чи зовсім не було
у вас батьків?
Чи виросли при битій
ви дорозі?
Чи Бог не зглянувся
на вас згори?
Хлопчино, що узяв
у руки биту!
Скажи, куди із нею
ти ідеш?
Невже тебе в дитинстві
люто бито,
що помсту світу
в серці ти несеш?
Прости, дитино,
що тебе навчили
ненависті, цинічності,
проклять.
Вони також
того не розуміли,
що поверта все в світі,
поверта...
Тебе колись в руках тримала мати,
і кожен пальчик ніжно цілувала.
За що ж твоя жорстока ця відплата?
Що ночі біля тебе не доспала?
Дитино! Ти завжди в душі дитина
для матері - у 20, 40 літ.
Для чого ти народжена, скажи-но?
Неси ж любов у цей великий світ!
Хлопцям з битами
© Copyright: Татьяна Сантурова, 2015
Свидетельство о публикации №115111000466
Свидетельство о публикации №115111000466
Рецензии