Інтернет - то цілий космос,
сайти-зірки небокраєм,
знов я на твоїй сторінці,
інших тут шляхів немає.
Подивлюсь: живий-здоровий,
то навіщо ж я сумую,
віє вітер як з чужини,
і слова для вітру марні.
На мої так схожі очі,
щира усмішка на фото,
цілий світ в твоїх долонях,
мінус я, а я хвилююсь
кожен день - і де ти? як ти?
і чому мені не пишеш?
хоч би голос твій почути,
ось би сам ти подзвонив.
В небі синьому журавлик,
кисень, гелій, чиїсь мрії.
Дощ впаде - може згадаєш,
що я згадую про тебе.
Лист
© Copyright: Лариса Данилюк 1, 2015
Свидетельство о публикации №115110900538
Свидетельство о публикации №115110900538
Рецензии