Стою посеред тишi. Повiтря гусне м яко
Повітря гусне м'яко.
Торкаються ледь чутно мене твої думки.
Тепло бринить і пестить
Легесенько, боязко,
Лише слабким рум'янцем дається узнаки.
Вдихаю обережно:
Ти пахнеш чимось рідним
Крізь відстань непрозору й будинки кам'яні.
Занурююсь в цю тишу:
Тоді більш вірогідно,
Що ти відчуєш те ж, що надіслав мені.
Свидетельство о публикации №115110807255
Успіхів!
Жанна Луковец 12.07.2021 15:40 Заявить о нарушении
Юлия Эбервейн Захарченко 13.07.2021 17:03 Заявить о нарушении