Не вымолвить!.. Маргарита Метелецкая
http://www.stihi.ru/2015/11/08/1835
Не вымолвить!..переживу ль
Такое – без предела – счастье,
Каким, блуждая в тёмных чащах,
Я истомилась… наяву ль?…
Незримо сказкой упадёшь
На душу верную и тело.
Так отвориться захотело
Под чарами, что долго ждёшь…
Люблю! Дивуюсь в каждом дне:
Неужто – Господу мила я?
Любиться с Ним, Его желая,
Неужто суждено и мне?!
И припаду я к изголовью,
Утомлена Твоей Любовью…
Оригинал:
Ти - невимовний ! Не збагну
За що таке безмірне щастя ,
Яким , блукаючи у хащах,
Я мріяла , ждучи весну ...
Незримо казкою впадеш
На стомлене в чеканнях тіло,
Що розчинитися хотіло
Під чарами ...без слів , без меж ...
Люблю ! Чудуюсь день при дні -
Невже я - Господа обранка ?
Невже кохатися до ранку,
Нарешті , випало й мені ?
Нарешті , спочив всім благанням ,
Заскоченій Твоїм коханням ...
Свидетельство о публикации №115110806534