Неимоверный... Из Маргариты Метелецкой

Ти - невимовний...(http://www.stihi.ru/2015/11/08/1835)
МАРГАРИТА МЕТЕЛЕЦКАЯ
--------------------------------------------------------

                Чтобы душа дрожала
                От счастия бессловного ...
                Хочу - святого жала,
                Божественно-любовного .


                Пусть круче всход - белей ступени ...
                Хочу дойти , хочу узнать ,
                Чтоб там , обняв Его колени ,
                И умирать , и воскресать...

                З.Гиппиус


Ти - невимовний ! Не збагну
За що таке безмірне щастя ,
Яким , блукаючи у хащах,
Я мріяла , ждучи весну ...

Незримо казкою впадеш
На стомлене в чеканнях тіло,
Що розчинитися хотіло
Під чарами ...без слів , без меж ...

Люблю ! Чудуюсь день при дні -
Невже я - Господа обранка ?
Невже кохатися до ранку,
Нарешті , випало й мені ?

Нарешті , спочив всім благанням ,
Заскоченій Твоїм коханням ...


********************************************************


Неимоверный! Не пойму
За что мне счастие без меры,
Которым, заплутавши в вербах,
Я грезила, зовя весну?..

Незримой сказкой упади
На сиротеющее тело,
Что раствориться так хотело
Под чарами... без слов, без лжи ...

Люблю ! Дивлюсь день ото дня-
Ужель я - избранная Богом?
Ужель мне выпало так много
И вправду любишь Ты меня?

Конец моленьям? Неужели
Жива? - Любовию Твоею...