Тебе немає ніде:
Ні в проїжджаючих авто, ні в літаках, що над моєю головою.
І туга в серці росте,
Бо весна настає, лиш тоді, як ти поруч зі мною.
Я благаю,прийди в мої сни!
Там спокійно, там сонце у воду сідає.
Підійди і за плечі мене обійми,
Бо коли ти так робиш, то серце у п'яти втікає,
А мені відчуття це до болі приємне,
Як метелики пурхають у животі.
Я від цього щаслива, безмежно натхненна,
Лиш коли ти приходиш до мене у сні.
Але ти не приходиш і я холодніша за айсберг,
Я чорніша за хмари в пітьмі грозовій
І на шиї моїй замість хрестика - зашморг,
І постійні дощі я ношу на кінчиках вій.
Я не вірю у те, що ти зовсім до мене байдужий,
Бо я бачила очі, я бачила поштовхи в твоїй душі.
Я лиш прошу, коли я сумна, або може нездужаю,
Не соромся, приходь до мене у сні.
Приходь до мене у сн1
© Copyright: Немного Поэт, 2015
Свидетельство о публикации №115110811571
Свидетельство о публикации №115110811571
Рецензии