Люблю свою чарiвну мову
Вона жива багатогранна
І не проста, а загадкова,
Неначе всесвіт, бездоганна.
Мякенька, ніжна, наче киця,
Журлива з тугою, тягуча,
І для чужих, як таємниця
Та ще й в придачу і співуча.
Забавна, також мелодійна
Буває грізна, воєвнича.
Для сердця навіть чудодійна,
Казкова, мудра, таємнича.
Шиплячих так багато звуків
І голосних, як соловейко.
Навчу я мови своїх внуків,
Для нас вона неначе ненька.
Так збережем її нащадкам,
Нехай шанують рідну мову
І побажаем жить в достатку.
Для цього вів свою розмову.
Владимир Ольховой. 7 Ноября 2015.
Свидетельство о публикации №115110708399
Жанна Волочанская 10.11.2015 15:46 Заявить о нарушении
Владимир Ольховой 10.11.2015 16:07 Заявить о нарушении