Липовая сказка... укр
І знову зустріч – поманила…
І зникла… Липовим теплом
Хлюпоче червень розімлілий,
Гойда фіранку над вікном
Моєї спраглої печалі,
Отого буйного зела,
Де красномовно ми мовчали,
А доля зосліпу вела
Куди? Ти знаєш? Я – не знаю…
Та – бАйдуже, аби удвох…
Духм’яні квіти я збираю
Під шелест сонячних казок
Про диво-чай, напій перлинний
Де наша липа відцвіла…
Мені даровані хвилини
Спадають – краплями з весла…
Та ти уже не помічаєш
Душі згорьоваюї щем…
Тебе – укотре вже – прощаю…
Лиш сльози… липовим дощем…
16.06.2015
Свидетельство о публикации №115110700749