Осiння туга
Тут не захочеш,- та пиши!
В рядках - весна, квітучі вишнi,-
В мені думки...Святi...І грішні...
Пiд золотим ковром весь гай,-
Дощем закрило небокрай...
Вже в сутінках пливуть тополі,
Холодить осінь віти голі...
Чому? Про це вже знаєш ти,-
Куди дівались ті мости,
І зараз в нас осіння туга...
Живемо! Ця минеться смуга...
07 11 2015 р
Вікторія Р
Свидетельство о публикации №115110705992