Вийду за село, по росі я зранку.
Бачу, навкруги все вже ожило.
Навіть солов’ї всі пісні світанку,
Проспівали вже чарівні свої.
Вийду за село, по росі я зранку,
І квітучих трав запахів нап’юсь.
У кущах снують, голосні вільшанки
Підкрадаюсь я і на них дивлюсь.
Вийду за село, обережні кроки…
Наче в океан, в спогади пірну.
Як воно було… ті згадаю роки,
Коли молодим м’яв я цю траву.
По траві я йду босими ногами,
Стелиться туман, як казковий світ.
Сили тут нап’юсь, бо цими шляхами
Батько мій ходив і ходив мій дід.
Вийду за село, подивлюсь на небо.
Там із поза хмар прогляда блакить…
Це моє село, іншого не треба!
Сила його чар розум мій п’янить.
МО СЕЛО
© Copyright: Сергей Надубов, 2015
Свидетельство о публикации №115110605756
Свидетельство о публикации №115110605756
Рецензии