Коли гуляєш сонячної днини
Узліссям або степом,
Можеш ти помітити тварину,
Хоч побачити її не зовсім легко.
Двадцять сантиметрів завдовжки вона,
Кольору брунатного й зеленого.
Лежить і гріється на камені,
Бо звикла до режиму повсякденного.
А як хто її злякає -
Дуже швидко у траву тікає.
Та коли і попадеться в руки,
Щоб уникнути тяжкої муки,
То тікаючи, в руках хвоста лишає.
І зовуть її повсюди
Ящіркою прудкою люди.
Mary Ch. 2009
Ящiрка
© Copyright: Мария Черешнёвская, 2015
Свидетельство о публикации №115110503673
Свидетельство о публикации №115110503673
Рецензии