Как хотелось бы мне ошибаться,
Но уже столько раз я права,
Что нельзя всем подряд улыбаться,
Ведь не нужно им столько добра.
Им и так хорошо в своих тучах,
И улыбкой их не исцелить.
Все равно я для них только кукла.
Кто же будет игрушку ценить?
Что она? Лишь манера одеться
И походка легка от бедра.
Будто в женской груди вместо сердца
Запространство пустое без дна...
Звёзды разные, разные судьбы -
Я не буду реветь и скулить.
Просто жаль, что заветные люди
Не умеют ответно любить.
(Изображение из интернета)
Заветные люди
© Copyright: Не Реальна, 2015
Свидетельство о публикации №115110511331
Свидетельство о публикации №115110511331
Рецензии
Эмоційний вірш! І нитка болю, що його пронизує- як натягнута стальна тятива.
Розумію. І співпереживаю.
Стилістично-чудово написаний вірш. Не залишає байдужим.
Здоров"я та радості тобі, мила дитино.
Хай мрії збуваються
З теплом і повагою
Богдана Синюк 30.11.2015 01:05 • Заявить о нарушении
Розумію. І співпереживаю.
Стилістично-чудово написаний вірш. Не залишає байдужим.
Здоров"я та радості тобі, мила дитино.
Хай мрії збуваються
З теплом і повагою
Богдана Синюк 30.11.2015 01:05 • Заявить о нарушении
Так спокійно і затишно стає коли бачиш що хтось тебе розуміє.
Щастя, тепла, ніжності бажаю, і нехай Ваші мрії стають Вашою реальністю.
З щирою вдячністю Ваша
Не Реальна 30.11.2015 15:55 Заявить о нарушении
Щастя, тепла, ніжності бажаю, і нехай Ваші мрії стають Вашою реальністю.
З щирою вдячністю Ваша
Не Реальна 30.11.2015 15:55 Заявить о нарушении