Теплою парою кави смачної думка-фантазія колом вирує,
У філіжанці моїй порцеляновій знов на натхнення осіннє чатує.
Шок шоколадний і смак карамелі тут на хвилину застигли в імлі.
Ніби туман піднімається вранішній з теплої ще і п'янкої землі.
Вранці крилами тепла та туману можна змахнути-злечу догори.
Вмить, розганяючи листя осіннє, теплі в повітря здійму кольори...
Шелестом ніжним, мов щічка дитини, листя шепоче :" Все добре..Мине..."
Це мимоволі осінні тумани
В зимні обійми приймають мене.
Мине...
© Copyright: Наталия Высочинская, 2015
Свидетельство о публикации №115110408905
Свидетельство о публикации №115110408905
Рецензии