Мій пісок, і твоя вода…
Це єднання на грЕбені тіл, і думОк,
Чи твоя, і моя біда?
Я так хочу вологу твою вбирати,
Щоб ласкава твоя рука
Чудо створювала, не грАти,
Із вологих глибин піска…
Ти бажаєш найглибше пірнати в мЕне,
Вимивати намУли та камінці,
Щоб цвіло латаття вічнозелене
Від єднання в спільній нашій ріці!
Та чому хвилини течуть, як вічність?
Знов окремо – русло наших думОк…
Ти не котиш хвилі мені зустрІчні…
І крізь пальці сиплеться вниз пісок…
30.04.2015
Песок и вода
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2015
Свидетельство о публикации №115110411886
Свидетельство о публикации №115110411886
Рецензии