Напишу тобі листа, напевно,
не останнього.
Як по щоці текла сльоза, гаряча, і така сумна
В душі, моїй так темно стало, наче я й не знала,
Тебе, і куди йти за тобою,
скрізь ломане гілля, яке так ранило руки
Скажи мені, Боже, як пережити ці муки.
Я ж віддавала сповна себе, милий, кричала
Скрізь сон, я не винна
В тому, що кохаю, чому саме тебе,
Я зовсім не знаю.
Покидаю, думки ці невдалі, зникаю з твого шляху, падаю назад
повертаючись, і каюсь
В тому, що люблю, прости, я більш не буду.
Кричати і благати, відчувати теж до мене,
Я вільна стала, як з колін підіймав мене вітер,
ніжно обіймав, стискав і мою душу
Морю віддав.
Лист
© Copyright: Панчина Анна, 2015
Свидетельство о публикации №115110411690
Свидетельство о публикации №115110411690
Рецензии