Не шукай мене навесні
Серед болю, крику та суму.
Я по горах ставлю хрести,
Щоб з’єднати майбутнє й минуле.
Вітер віє в душі моїй,
Сонце сліпить, очі палають.
Я складаю храм новий свій,
Де гратимуть струни та свічки замирають.
Вільно серцю, тож радіє душа,
І я в щасті землю цілую,
Ставлю на кручі нового хреста
Всім, хто втрачає віру святую.
Всім, чия плаче душа,
Хто від болю майже лізе на стіну,
Я дерев’яного ставлю хреста,
Як слово з молитви за Україну.
Так багато збудували церков,
І мені якось на думку спало,
Скільки ріднесеньку ми лили кров,
Що будуй – не будуй, а все ж буде мало.
І тому я ставлю хрести
Понад горами, щоб бачили очі,
Наче світло несли в душі людські,
Були кожному храмом, боронитись від ночі.
Не шукай мене навесні
Серед болю, крику та суму.
Я по горах ставлю хрести,
Щоб з’єднати майбутнє й минуле.
Хрести
© Copyright: Антон Попов Тоха, 2015
Свидетельство о публикации №115110303441
Свидетельство о публикации №115110303441
Рецензии
Україна понад усе. в эмоциях - не дожал что-то "размазано" краткость...таланта. До "вышака" чуть-чуть! я так думаю
Антон Курилин 17.11.2015 13:23 • Заявить о нарушении
Антон Курилин 17.11.2015 13:23 • Заявить о нарушении