По блискучiй вже покрiвлi
Сонце тихо покотилось
І за сосни мовчазливі
Заховало личко миле.
І небесне синє сито
Золотистою мукою
Майже все уже набите.
Впала зірка за горою,
Капають яскраві зорі
В синє море,
Капають в безодню чорну,
За безмовну
Кучеряву сонну липу...
Місяць світить.
Видно, як синіє скрізь
Небо за селом.
Спить сосновий чорний ліс
Під нічним крилом...
Квітень, 1999р.
Свидетельство о публикации №115110106694
Может быть, и страдает чуть техника стиха, но его содержание, образность, как всегда, подкупают читателя. "І небесне синє сито золотистою мукою майже все уже набите. Впала зірка за горою, капають яскраві зорі в синє море".
Не удержался, чтобы не процитировать. Ещё и потому, что мне очень нравится украинский язык.
Почаще возвращайтесь с Пегасом в свою поэтическую юность, Вадим!
Вадим Цимбалов 16.09.2019 09:35 Заявить о нарушении