Ті зорі, що серед ночі
Вдивляються, наче очі,
Чекають, що прийде день
Мереживами пісень.
А ти все живеш, живеш,
Неначе в човні пливеш
В безодню, що повна зір,
Надій, молитов і вір.
І, знаючи – все минає,
Біль серця щемить, триває ...
Нічого не забуваєш,
Згоряючи, всіх прощаєш,
Із острахом знов злітаєш
В розчахнутий зоресвіт.
Тi зорi, що серед ночi...
© Copyright: Борис Смыковский, 2015
Свидетельство о публикации №115110104416
Свидетельство о публикации №115110104416
Рецензии