Моя печаль
До тебе руки простягаю,
Невже тобі мене не жаль?
Ти бачиш гину... помираю.
У цьому місті я чужа
І як жебрак всіма гонима,
Скажи, мій Боже, де межа
Терпіння грішної людини?
Чому не знаю каяття
І знов у прірву цю пірнаю?
Ми раз живем... одне життя...
Чому повільно помираю?
Або візьми,або пусти
Неначе птаху в світ широкий,
Несила хрест уже нести,
Мій Бог, життя таке жорстоке.
Свидетельство о публикации №115103109868
Альбина Голованчикова 17.02.2016 06:14 Заявить о нарушении