Дух осени холодно-пряный
Давненько котиться вже світом.
Та лист ще радісно-багряний
Дарує спомин нам про літо.
Про літні ранки, ніжні, милі,
Й шалену полуденну спеку,
І про дніпровські теплі хвилі
Та в небі синьому лелеку.
Нехай минули ці події
І зникли в далині туманній,
Та залишились світлі мрії
Й на щастя наші сподівання.
Те, що дарує нам надію,
І те, чого нам не забути.
Тож, якщо маєм в серці мрію,
Тому, про що ми мрієм, бути.
Свидетельство о публикации №115103004029