Гуляє вітер-мандрівник по полю,
Спочине, часом, в зораній ріллі...
Життя біжить... і знов несе по колу:
Кохання - смуток - радощі - жалі...
Злітає час...летить, неначе вітер,
А я все - незбагненне не збагну:
Хто я? НащО я в цьому світі?
Коли назад в чертог свій поверну?
Ось вже й на землю приморозки впали,
За ніч осипав листя все горіх...
Життя завжди бува людині мало,
Щоб встигнути в нім обігріти всіх...
Не хочу я ні почестів, ні раю...
Як я покину тих, кого люблю?
Як я покину тих,кого кохаю?
Тебе, Всевишній, лиш одне молю:
Хай я піду...та...я тебе благаю:
Ти БЕРЕЖИ всіх тих, кого ЛЮБЛЮ!
Бог, збережи усiх, кого люблю...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2015
Свидетельство о публикации №115103003524
Свидетельство о публикации №115103003524
Рецензии
Живи, Наташенька долго-долго! Все слова пришлись по душе! Спасибо!
Светлана Овсюк 21.02.2016 02:12 • Заявить о нарушении
Светлана Овсюк 21.02.2016 02:12 • Заявить о нарушении
Смысл жизни - жить ради тех, кого любишь...СПАСИБО, СВЕТЛАНА!!! С ТЕПЛОМ ДУШИ К ВАМ!!!
Наталья Кислощук 21.02.2016 08:31 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 21.02.2016 08:31 Заявить о нарушении