Я очі знов,ці бачу у вісні
Немов ти поруч,
Спокій мій охороняєш
А твої обійми,так жадані і тісні.
Тай ти сама,в моїх обіймах сяєш
Я руки знов,ці бачу у вісні
Які б я цілував,годину кожну
У честь твою складав би я пісні
Про кохання,а про інше й не можна
Я знов тебе побачив у вісні,
І щось у грудях запалало знов
Очі мої,чом такі рясні?Де ж вона кохана,де ж любов???
Де ж
© Copyright: Руслан Сергеевич Пушкин, 2015
Свидетельство о публикации №115102903504
Свидетельство о публикации №115102903504
Рецензии