Той День
Відходить, сотні кілометрів…
Пройшли… багато вуха чули
На відстані одного міліметра.
«Зростай», - нам мама шепотіла.
«Кохаю!», «Ти найкраща в світі!», -
Ти - де? Тепер: нема до мене й діла…
Ті почуття тиняються в лахмітті.
«Рідненька», - діти пригортались.
Знов в дитсадок, у школу, інститут.
Чи сум, чи радість – в хату повертались,
З усього світу на поріг – один маршрут.
Той День – шкали життя відзнака.
Завжди він різний: з друзями чи без.
Всевишньому, за все, в душі, подяка!
Жаданий гість: дарує, та не вимага трапез.
Той День: з минулого в майбутнє
Нас переводить, мов через дорогу…
День дяки всім: щоб стати незабутнім
У пам’яті родинній… дякувати Богу!
З Днем Народження, дорогий читачу!
Поет ХХ сторіччя. 29 жовтня 2015 с. Торгановичі
Свидетельство о публикации №115102903439