Летить життя, як пісня над рікою,
Дзвенить, відлунює, несе свою печаль.
Дається доля гіркою, легкою,
Але життя завжди чомусь нам жаль.
Сумуємо за юними роками,
Які злітають, як річний туман,
І в статусі вже татуся і мами,
Летять роки, мов смерч, чи ураган.
А ми в ділах своїх простих, буденних,
Все поспішаємо кудись і біжимо,
У клопотах в своїх завжди численних,
Кудись несемось, значить, живемо.
Життя! Життя! Даєш ти нові ролі,
Ми вже бабусі стали й дідусі,
Душа болить, в суглобах чути болі,
Мої дівчата посивіли всі.
Летить життя, як пісня над рікою,
Дзвенить, відлунює, несе свою печаль,
Бо всі пливуть за річкою живою,
Яку ховає вічності вуаль.
Летить життя...
© Copyright: Светлана Камышная, 2015
Свидетельство о публикации №115102800063
Свидетельство о публикации №115102800063
Рецензии