Фарисеям, убивающим Украину

В труні я бачив цю країну,
Країну, що давно вже не моя.
Країну кривди, пропаганди і насилля,
Життя людини де не варто ні рубля.

Нема Дніпра, нема і Києва віднині,
Все зжерла клята партія Іуд.
Усюду морок, і війна, і з душами народу скрині,
А діти Авраама все гребуть й гребуть.

На біса мені міжнародний зрадник у Одесі?
Американка, що пускає всю державу з молотка?
А риби більші? Що наказують і воякам, і пресі?
Коли вже прибере їх Господа рука?

Вкраїна наша - це добро, це люди добрі,
Багатші цим за всі народи ми колись були.
А що теперь? Тепер ми шиєм ковдри,
Щоб вкрити мертве тіло українського студента на війні.

Нема на світі тих проклять, Іуди,
Якими я б вас проклянув.
Тут вам не Ханаан, паскуди,
Нас теж Ісус ще не забув.

Повстане, все одно повстане Україна,
Всупротив вашій Заходом проплаченой брехні.
Я вірю, українець - то не бидло, а людина,
Знайдемо цвяхи і для вашої труни.