З божеством не вдавалась розмова...
із усміхненим чудом моїм.
Бо сміялась на кожнеє слово
ти божественним сміхом своїм.
Все сміялась: "Романтику дивний,
як ти небо побачив крізь гріх?.."
Я і справді смішний і наївний –
я обожнюю навіть твій сміх.
Я тебе переконував ніжно,
що живу у щасливому сні...
Ти казала: "Я – грішна... Я – грішна!"
І сміялась у вічі мені...
Свидетельство о публикации №115102700568