Пирятинськi зiрки

Ясн`i пирятинські зiрки,

О, Боже милий, якi ясн`i!

Де є іще такi зiрки?

Над серцем старої сосн`и.

 

Вони над хатами і степом,

Летять алмазним цепом,

Серця тут тихо завмирають…

А степовi зiрки так сяють!

 

Ледь ніч з’являється, i місто,

Зiрок освiтить хоровод,

Та хвилi українських вод,

Вони, красули i невicти.

 

Букет посріблених зiрок

Як я`сний сонячний вiнок,

Завжди освітять шлях,

Кохання у твоїх очах!

 

Руками мрієш дотягнутись,

Намилувавшись вдосталь знову

Пiд покривалом зорь заснути.

I вiтра слухати розмову.
________________________________

м. Пирятин Полтавський край, стоїть на річці Удай. Перша згадка у літописі 1154 р.


***
В темно-синіх небесах,

Зорі, зорі, зорі....

Бачу сміх в твоїх очах,

Чую подих долі...

Місяць нам подарував,

Срібло,срібло, срібло...

Вітерець намалював

Двох до нас подібних...
 (Юля Куропата)


Рецензии
В темно-синіх небесах,

Зорі, зорі, зорі....

Бачу сміх в твоїх очах,

Чую подих долі...

Місяць нам подарував,

Срібло,срібло, срібло...

Вітерець намалював

Двох до нас подібних...

Оля,переклади цей вірш на російську мову!!!!
Краса!!!

Юля Куропата   26.10.2015 21:18     Заявить о нарушении
Дуже гарна пiсня, Юлю!
Щиро дякую!

Ольга Липа   27.10.2015 08:54   Заявить о нарушении