Побратиму. укр
Повернення додому – світла мить,
Ось-ось вони – хвилюючі хвилини…
Мій побратим зажурений стоїть,
А карі очі – чорні, як вуглини.
В душі, на денці, біль війни несе,
Бо спогади - як незагойні рани.
Ти дай їм, Боже, жити - попри все,
Неназваного бою - ветеранам.
07.08.2015
Свидетельство о публикации №115102600465