А на душі так прохолодно,
І ніде дітися мені,
І почуваюся самотньо,
І лиш припасти до землі.
Нехай земелька тіло прийме,
Єство к хмаринкам порина.
Спочину плоть моя не знайде,
Душі спокою там нема...
Навіщо я живу і тлію,
Коли повинна я світить
Яскравим полум"ям любові,
Що наділив мене Господь.
***
© Copyright: Милая Светка, 2015
Свидетельство о публикации №115102603898
Свидетельство о публикации №115102603898
Рецензии