Свiтлана Костюк -I втеча вiд себе- Ukr-to-Eng

Translation:

Escaping self... She’s tipsy in a glimpse.
Her forward steps are getting even louder...
A stele of the past - the pain to imp...
And memories, those verses to surround her...
A sudden flash of silence with the rain,
It gleams occasionally and rolls with thunder...
And she is far away with her remains
Like flowers picked by winds or dreams to wander...
The tenderness of clouds, the depth and height...
Immense expanse of Heaven or some Eden...
Excuse me, but I’m not the same – I might
Walk hand-to-hand together with my freedom...
In actions, movements, and in quiet words,
In prayers and in love see my confession...
I’m not a human... I’m a wounded bird
With songs which rend your heart
with graceful passion...

Original:

***
І втеча від себе, і просвітку хміль,
І кроки вперед все гучніші...
А пам`яті стела - роз`ятрений біль...
А спогади... Спогади - вірші...
Спалахує тиша раптовим дощем,
Гримить і поблискує зрідка...
І ти вже далеко, хоч близько іще,
Як вітер і зірвана квітка...
Розніжені хмарки. Глибінь. Висота.
Небес неосяжне роздолля...
Даруйте мені, але я вже не та -
Мене супроводжує воля...
У рухах, у вчинках, у тихих словах,
В молитві, в любові, у герці...
Я вже не людина...Я зранений птах
З надривною
піснею
в серці...