У ТЕБЕ ВІТЕР В ГОЛОВІ
ТАКА Є ВІТРЯНА ТИ ЖІНКА
ЧОМУ ДОСТАЛАСЯ МЕНІ?
Я ПОДУМКИ,ВСЕ ПЕРЕПИТУЮ
Я ПЕРЕПИТУЮ,ЧОМУ?
ТА ВІДПОВІДЬ,НЕ ПОСТАЄ
МАБУТЬ ТО ГЕНИ,КРОВ ВСЕ Є
НАДІЇ НІЦ,ЗОВСІМ НЕ МАЄ
АБИ ЗМІНИЛАСЯ САМА
А ТО БУДЕШ,ЗОВСІМ НЕ ТИ
ТАЙ Я НА ТЕБЕ, НЕ ПОГЛЯНУ
ЧОМУ,ГОСПОДЬ ПОСЛАВ ТЕБЕ?
І ТУЮ МУКУ ІЗ ТОБОЮ
КОХАЮ Я ТЕБЕ ДО БОЛЮ
А ТИ ЯК ВІТЕР,ОТАКА
ТО ТИ ВЕСЕЛА,ТО ПОХМУРА
ТО ГОМІНЛИВА,ТО СУМНА
ТО НОСИШСЯ,ЯК ТЕ ЦУНАМІ
УСЕ ЗМІТАЄШ,НА ШЛЯХУ
А Я КОХАЮ,БОЖЕ ПРАВИЙ
ТАКУ ЯК Є ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!
ТА ТІЛЬКИ,ЯК ТЕБЕ ВТРИМАТИ?
ТУ ПОВІТРУЛЮ,ОТАКУ
І БОЖЕ,ДАЙ МЕНІ ТИ СИЛИ
АБИ ТЕБЕ УБЕРЕГТИ
НІКОЛИ ТАК Я НЕ БЛАГАВ
ВІДКОЛИ ВСТРІВ ТА ПОКОХАВ
НА ТЕБЕ ДОВГО Я ЧЕКАВ!
Повiтруля
© Copyright: Лилия Гончар, 2015
Свидетельство о публикации №115102510100
Свидетельство о публикации №115102510100
Рецензии