Вже прощавай

Не цілуй, від тебе тхне
Холодом і цигарками.
Нехай кохання це помре
Водночас з помилками.

Нехай мій розум все збере:
Тебе, обіцянки й дарунки
І винесе з душі, знесе
Цілком й назавжди за лаштунки.

І не дзвони, не візьму я.
Чи вимкну, заблокую...
Вже прощавай, мене нема.
Лише листа цілую.


Рецензии