Iнфiкований коханець

Не знаю, як воно те сталось,
та втюрився, немов дитя.
Я закохався у відсталість
і вже немає вороття.

Вмить захворів я головою,
сиджу, пишу, молю, мелю…
і нібито самим собою
до слова риму я тулю.

По шкірі повзають мурашки,
мелю без спину, невпопад,
Ви змилуйтесь, моя Наташко
і дайте думам моїм лад.

Я не поет, а просто хворий,
усе свербить, горить, пече…
З цим гемороєм – просто горе,
але від себе не втечеш.

Десь алегорії поділись,
забракло в полі квіточок,
життя моє перетворилось
на купу різних болячок.

Краси узрів твоєї геній,
аж засвербіло поміж ніг…
Взнаки даються кляті гени,
ну хоч кричи, і сміх, і гріх.
 
Шалено тіпаються руки,
мігрень лупцює від душі.
Страшенно хочеться самбуки,
та треба все ж ліпить вірші.

І що там Пушкіну Сашкові,
йому вже зовсім не болить,
любов у кожнім моїм слові,
не ледве тліє, а горить!

Почався сепсис у поета,
поносом хлюпають слова.
Я не дарю тобі букета,
бо в болячках вся голова.

З високих чи низьких матерій
сплету тобі рясний вінок.
Та сипону туди бактерій,
бо краще вигадать «не смог».

Мда…, ти не Гончарова,
це бачу я уже сповна.
Повзеш повільно, мов корова,
не для поета ти жона.

Твої бактерії повсюди,
мене все це вже дістає.
І не ховайсь, хай бачуть люди,
яке тяжке життя моє.

Та все ж я зовсім недолугий,
бо глюків повна голова.
Щось там пишу про свої руки,
вигадую пусті слова…

Ломлюся у чужі я двері,
але щоби спокійно жить –
пожар в любовній біосфері
негайно треба затушить!

24.10.2015, Миколаїв

Цю пародію я написав на вірша Олександра Деркача "Я Вас люблю". Ось його текст:

                ...N
Я Вас люблю, я наче хворий –
Мороз по шкірі та мурашки.
Тому мелю без алегорій –
Я ж не поет, не Пушкін Сашка.
Я квіти Вам не подарую,
Бо сам букет усіх болячок.
Я ціпенію у статую –
краси Ваш геній я побачив.
Чи навпаки - сверблячка генів
В шалений рух приводить руки.
І всі думки аж до мігрені –
Писать вірші? Чи пить самбуку?
Писать вірші - не Пушкін Саша,
А пить до "глюків" - вже без сенсу.
Не Гончарова Ви, Наташа,
Але від Вас почався сепсис.
Ця зачарована недуга –
процес в любовній біосфері.
Я Вас люблю, хай недолугий –
Коханець Ваших всіх бактерій.