вже в цiй осенi стiльки строкатих цiлющих дощiв...

               
Оригінал Світлани Костюк:


столько в осени светлых дождей и размытый туман,
столько в ней неиспитой, пьянящей, звенящей печали…
на тревожных ветрах раскачался калиновый ялик,
на семи небесах закодирован их талисман… 

переспелыми гроздями падают звёзды с небес,
побледневшими зёрнами сеется путь, что к молитве,
разгулялась война, хоть жестокое пламя в той битве,
а распятый Мессия…он в  душах ещё не воскрес…

как горчит в этой осени капля любая, жива,
и терпка хризантемно-полынная мантра Покрова,
опалённые листья и яркого света канва,
и дорога, к истокам ведущая верного Слова…


Переклад з української Світлани Костюк


вже в цій осені стільки строкатих цілющих дощів
вже в цій осені стільки п`янкого неспитого суму
на бентежних вітрах калинову розгойдано думу
на семи небесах закодовано мрію віків...
обважнілими гронами падають зорі з небес
сполотнілими зернами сіється шлях до молитви
розкошує війна у жорстокому полум`ї битви
а Месія розп`ятий у душах іще не воскрес...
і гірчить так цій осені кожна сльозинка жива
і терпка хризантемно-полинна Господня Покрова
і обпалене листя і світлого світу канва
і дорога до СЛОВА...


Вдячна за аватар
Вадимові Констянтинову-2