куди iти далi?..
…чиї запитання осінньої ночі
туманом лягають і душу морочать?..
хиткі, непрозорі хвилюють уяви,
даремно лякають… щораз безпідставно
приходить чекання безмежне, як спогад,
про те, що забулась в смеркання дорога…
на обрисах долі присутність любові,
малюнки про нас із тобою безмовні…
вартують безсонням, складають поеми,
глузують із когось, але не з дилеми:
«бути?» «не бути?» куди іти далі,
коли божевілля не має моралі?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115102401562
Свидетельство о публикации №115102401562
Рецензии
Вперед, все вперед, збиваючи ноги,
Нехай навіть темно, не видно дороги,
Уява лякає чи скрізь божевільні...
Вперед треба йти, щоб стали ми вільні!!!
З Теплом,
Людмила Сухинец 25.10.2015 17:05 • Заявить о нарушении
Нехай навіть темно, не видно дороги,
Уява лякає чи скрізь божевільні...
Вперед треба йти, щоб стали ми вільні!!!
З Теплом,
Людмила Сухинец 25.10.2015 17:05 • Заявить о нарушении
