Все скінчИлось... Холоне чайник...
На дні чашки - немов усмІшка.
Я - звичАйна. І ти - звичайний.
НамагАлися... Та не вийшло.
Ми хотіли створити Диво:
Щоб - Кохання, і щоб - Довіра.
Щоб - пристОйно, і щоб - красиво.
Але тиша "збудила звІра".
Я мовчала. Завжди мовчала,
Хоч було що тоді сказати!
Відчувала: тебе втрачала...
Відчувала: пора кричати !
Проморгала свій шанс останній!
Відпустила... Бо ТА - кігтиста.
На столі - вже холодний чайник.
На щоках - сльозянЕ намисто...
А.Я.
Чому мовчала?
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2015
Свидетельство о публикации №115102209630
Свидетельство о публикации №115102209630
Рецензии